ПОЗАКЛАСНИЙ ЗАХІД ДЛЯ УЧНІВ 2 КЛАСУ "УКРАЇНА-МОЯ БАТЬКІВЩИНА"

Маркітан Тетяна Василівна, учитель початкових класів

загальноосвітньої школи  І-ІІІ ступенів с.Казавчин

«УКРАЇНА – МОЯ БАТЬКІВЩИНА»

                          (позакласний захід  для учнів в 2- го класу)

                                                        

Мета:  формування громадянина патріота України; виховувати в учнів повагу до Конституції України, державних символів, свідоме ставлення до обов'язків людини і громадянина, пізнати себе, свій народ, землю, бажання своєю працею розбудовувати державу; примножувати її багатства.

Обладнання: тексти Конвенції про права дитини і Конституції України; плакати (стенди) з державною символікою України; цитати з творів Т.Шевченка,; платівки із записами українських пісень; карта України; плакати із висловами  - С.Мілля,

В. Сосюри.

                              Цінність держави визначається цінністю їх громадян.

                                                                                               С. Мілль.

                                                                      Любіть Україну у сні й наяву, 
                                                                      Вишневу свою Україну. 
                                                                      Красу її вічно живу і нову, 
                                                                      І мову її солов’їну. 
                                                                                                    В.Сосюра

 (Карта України проектується на мультимедійному екрані)

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніше їм своя пустиня,

Аніж земний в пустині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

Україна – це земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки. Це наша мати - Батьківщина.

На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани

Та тільки одна на землі  Україна,

А ми її доньки й сини.

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють, і квіти усюди ростуть …

Та тільки одну Батьківщину

Ми маєм …

Її Україною звуть.

Звучить  пісня   «Моя Україна…» у виконанні Н.Бучинської

Учитель.    Сьогодні ми поговоримо про те, що нам слід зробити для своєї Батьківщини, щоб вона процвітала, щоб жилося нам щасливо в рідному краю. І в кожного учня по всій нашій Вітчизні, від найменших першокласників до вже дорослих випускників, світиться у серденьку безмежна любов до милої, дорогої і рідної України, нашої Батьківщини. Кожен любить свою Україну, бажає їй добра, старається стати справжнім патріотом і громадянином своєї Вітчизни

1 учень.
Тепло своїх долонь і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю.
Люблю твої ліси, степи, річки й озерця,
Й ліричну пісню лагідну твою.
2 учень.
І українську мову чарівну й багату,
Та рушники у квітах на стіні.
Люблю наш щедрий рід, в садочку білу хату,
Й розлогий кущ калини при вікні...
3 учень.
Й криниці чисті при дорозі з журавлями,
І верби, що схилились до води.
До тебе, рідна, я горнуся, як до мами,
Ти серце полонила назавжди.
4 учень.
Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,
Бо щастя жити ти мені дала.
Для мене ти одна і рідна, і єдина,
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
5 учень.
Я — твій громадянин, я прагну підростати,
Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла.
Моя свята і рідна, Україно-мати,
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

Учитель. Так, у кожного одна Батьківщина і кожен має її любити. Україна – це прекрасна, багата земля. Україна – це звичаї і традиції наших предків. Україна – це її мова. Українська мова за своєю милозвучністю посідає одне з перших місць між європейськими. Її красу та співучість визнає весь світ. Немає народу, байдужого до рідної мови, до своєї землі, тієї, на якій ти народився і живеш.

6 учень.
Мова моя українська,
Батьківська, материнська,
Я знаю тебе не вивчену –
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів покликану
Не з словників насмикану

7 учень.

Ти у мені із кореня,
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси накована,

В чистій воді смакована,
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людським намокнута,
З кров’ю моєю змішана,
І аж до скону захищена.

Тільки фальш для неї чужа.

В ній душа Шевченкова і Лесина,

І Франкова бринить душа.

8 учень

Лунає  пісня  українська,

У  кожну  хату  шле  тепло,

Як  кожному  до  серця  мати

Дарує  спокій  і  любов.

Учитель. Українські народні пісні століттями самовіддано плекали національну гідність, були алмазним осереддям духу народного. У них виявляється багатство духовного життя українського народу, його талановитість, обдарованість, що є невід'ємною частиною культурної спадщини України.

Звучить пісня '' Україно''на сл.,муз.,Т. Петриненко.

 Учитель. Громадянин України — це ти і я, це люди, які постійно живуть в Україні, люблять її і є патріотами своєї Вітчизни, готові захищати її територію, ідеали, працювати на її розвиток і процвітання, вчитись, удосконалювати свою майстерність, шанувати традиції, бути законослухняними, знати права і обов’язки, добре знати історію Батьківщини, традиції, мову, культуру, бути добрими, чесними, милосердними, працелюбними

Учитель. А що треба дитині для того, щоб відчути себе справжнім патріотом України, її громадянином?

9 учень. Добре вчитись, щоб у майбутньому оволодіти спеціальністю і приносити користь.
Освіта — світло! Це запам’ятай!
У школі добре вчись.
І різні труднощі долай,
Лети до світла — ввись! 

10 учень. Брати активну участь у житті класу і школи, відчувати свою причетність до шкільного життя і до життя країни.
Як будеш ти активним в школі, друже,
То з легкістю підеш в своє життя.
За все берися і старайся дуже,
То цікавішим буде майбуття. 

11 учень.  Любити природу, берегти і примножувати її багатства: садити сади, ліси, квіти, розчищати джерельця, щоб не міліли річки. Турбуватись про майбутнє нашої держави.
Чарівний світ, неначе казка!
В нім стільки дива є!
А ти вивчай його, будь ласка,
Усе довкіл — твоє!
І небо чисте волошкове,
Та шепіт ніжних квіт.
Вербички листячко шовкове, —
Весь дивовижний світ! 

12 учень. Берегти історичні і духовні пам’ятки нашого народу, не руйнувати, а вивчати і творити нову історію рідного краю.

Ось сивий замок над рікою,
Йому багато літ.
Він дивиться на світ з журбою,
Бо й сам старий, як світ.
Увесь у шрамах і руїнах:
Важкі були бої.
Подряпини від куль на стінах,
Автографи чиї?. .
Тож не брудніть священні стіни,
А квіти принесіть.
Це дорогі для всіх руїни.
Історію учіть. 

13 учень. Добре вивчати природу, бо вона нам — рідна мати, вона допомагає кожному, щоб виростав здоровим і міцним. Треба тільки уважно придивитись, і вона розкриє нам свої таємниці.
Ось придивися — звичайна травинка,
Але в ній загадка є.
А на листочку прозора росинка —
Райдуга там виграє!
Треба природу старанно вивчати,
Всім вона радість несе.
І полюбити всім серцем, і знати
Про Батьківщину усе!
14 учень. Треба наполегливо вивчати рідну українську мову, бо це мова нашого народу — державна мова, яку треба знати і нести її у світ. Так записано у Конституції — основному Законі держави. Та й мовою нашою можна пишатись, бо вона дуже багата і красива, мелодійна. Ми патріоти своєї України, і нам треба її вдосконалювати і добре знати.
Весь Всесвіт у мові розмістився,
Весь світ чарівний в ній звучить!
У слові сонцем заіскрився,
Щоб у чудових звуках жить.
І нас єднає рідна мова,
Всіх, хто живе у цім краю.
Вона прекрасна, світанкова.
Я в ній свою наснагу п’ю.
Бо рідна мова, наче мати,
Снагу і силу нам дає.
Нам стежку в світ дано топтати,
Поки в нас рідна мова є.
І як гуртом, не поодинці,
Почнемо в світ її нести,
То й доти будем — українці
Поміж народів гідно йти.
А знехтуємо рідне слово,
Земля нам цього не простить.
То ж линь над світом, рідна мово!
Тобі в віках судилось жить! 

15 учень. А ще я хочу знати традиції мого народу, його обряди, культуру і всю-всю історію країни. Це, на мою думку, повинен знати кожен громадянин України.
Я хочу знать, яким було життя,
За що боролись і вмирали люди.
Бо ж без минулого немає майбуття.
А майбуття... Яким воно в нас буде? 

16 учень. Для цього необхідно розвивати свої здібності і таланти, щоб Україна могла пишатися нами. Треба гартувати своє тіло і волю, бути міцним і витривалим, щоб захищати свою землю.
От виросту та в армію піду
І буду захищати Україну!
Вітчизно рідна, я не підведу!
І ворогів я не пущу на Батьківщину! 

Учитель.  Тільки людина з добрим і чуйним серцем, роботяща і вольова може бути справжнім патріотом і громадянином своєї держави, по-справжньому любити і захищати, відстоювати її інтереси і приносити велику користь. Таким великим патріотом був Тарас Григорович Шевченко, який понад усе на світі любив свою Україну, оспівував красу і неповторність рідного краю:
«Хоч крихітку землі
Із-за Дніпра мого святого
Святії вітри принесли,
Та й більш нічого... »
Бо, як каже народна мудрість: «Рідна земля і в жмені мила».

Кожна людина передає свою любов до Батьківщини, як уміє, але чесно, палко і віддано, бо це надто сильне почуття — любов до рідного краю

17 учень.
Мій край чудовий — Україна!
Тут народились ти і я.
Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солов’я.
Все найдорожче в цілім світі,
Бо тут почався наш політ.
Цвітуть волошки сині в житі,
Звідсіль веде дорога в світ.
І найдорожча рідна мова
Джерельцем радісно дзвенить,
І мила пісня колискова,
Чумацький шлях кудись зорить...
Усе найкраще і єдине,
І радощі всі, і жалі...
Мій рідний краю, Україно!
Найкраще місце на Землі! 

Учитель. Людині визначено Богом місце народження, країна, небо; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй доведеться змінити, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.

18 учень.
Я щиро так люблю усе навколо мене,
Усе, що є й було багато сотень літ...
Люблю чарівний ліс і житечко зелене,
Увесь казковий, неповторний світ!
Усе мені тут рідне: і поля, й джерельця,
Я міцно на своїй землі стою.
Тепло своїх долонь і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю. 

Виконується пісня |Деревце роду|.

Щоб квітла Україна,
Із сонцем, з вітерцем,
Кожнісінька родина
Плекає деревце.
Той вишеньку, той яблуньку,
Той дуб, а той горіх
Для того, щоб прикрасити
Свій батьківський поріг.
У донечки, у сина,
Калинонька росте.
Матуся Україна
Всім дякує за те.
За вишеньку, за яблуньку,
За сосну, за дубок,
І за такий пахучий
Віночок із гілок.

Вчитель (під кінець музики)

 Так давайте ж примножувати багатства нашої України, нехай наливається добром кожне серце! Нехай кожний з вас відчує гордість за нашу державу, бо ми - діти твої, Україно!

Вчитель. Любі діти! Символом нашого уроку є калина. Наш народ називає калину народним символом України. Україна, як і кожна незалежна і суверенна держава, має власні національні державні символи.

За визначенням «Тлумачного словника основних юридичних понять, визначень і термінів, державні символи – це встановлені Конституцією або спеціальними законами особливі розпізнавальні знаки даної держави, в яких уособлюється її суверенітет, а в деяких випадках утілюється певний історичний або ідеологічний зміст. У державних символах в лаконічній формі відображено одну чи декілька ідей політичного або історичного характеру.

У відповідності до статті 20 Конституції України (1996 р.),  державними символами України є Державний герб України, Державний прапор України і Державний гімн України.

    Короткі повідомлення учнів  про державні символи України.

Державним гербом України є тризуб, який з давніх часів сприймався як великокнязівський знак. Його зображення було на печатці Святослава Ігоревича, карбувався  на монетах великого князя київського Володимира Святославовича. Трактування значення тризуба різноманітне:  скіпетр скіфських царів, стилізована квітка (трисвічник), схематичне зображення слова «воля», емблема сокири чи колоса, символ влади над трьома світами (небесним, земним, підземним) тощо.  Тризуб, крім того, виконував функцію оберегу і використовувався в орнаментах килимів, тканин, у рукописах, на ювелірних виробах тощо.

22 березня 1918 року Центральною Радою на чолі із М.Грушевським тризуб на синьому тлі було схвалено як державний герб УНР. Залишався він державним символом і за часів Директорії за гетьмана Павла Скоропадського.

Верховною Радою України визнано золотий тризуб на синьому тлі малим Державним гербом 19 лютого1992р.

 Ще одним символом України є Державний прапор – полотнище із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (верхнього) і жовтого (нижнього) кольорів. За законами геральдики, синій колір символізує честь, вірність, щирість, мир, безкрайність неба, безпеку, злагоду; жовтий – щедрість Божу, український лан пшениці, велич, шану.

28 січня 1992р. Верховна Рада України затвердила синьо-жовтий прапор Державним прапором.

Ще зовсім молода та непокірна

А на чолі   блакитно - жовтий стяг.

Тобі завжди будемо служити вірно

Нехай Господь благословить твій шлях!

 Державний гімн України – це музично-поетична емблема держави. Мелодією гімну затверджено мелодію національного гімну «Ще не вмерла Україна» (муз. Михайла Вербицького), а слова написані українським поетом і фольклористом Павлом Чубинським. Виконання Державного гімну є обов’язковим на початку офіційних зустрічей на високому рівні, під час прийняття військової присяги, спортивних змагань.

Питання щодо затвердження Державного гімну України було розглянуто 15 січня 1992р. на засіданні Президії Верховної Ради України.

        Звучить у запису гімн України

Вчитель Ось і добігає кінця нашзахід. Але те, про що ми сьогодні говорили, запам'ятайте на все життя. Бо нема нічого святішого і ріднішого на білому світі, ніж своя, рідна сторона, мила Вітчизна, світла і дорога серцю кожного українця. Наша Батьківщина – рідна Україна. Завжди пам'ятайте це і гордо пронесіть усвідомлення того, що ми – діти України. Несіть у світ добро і радість, як справжні українці, бо кожен з нас приходить у світ для добра. 

Учні виконують танець із рушниками під пісню  Н. Бучинської «Є на світі одна країна»

19-й учень

Моя Україно!

Вірю, що дух твій ніколи не згасне .

Ти совість народу, незгасні зоря .

Живи й процвітай, Україно моя,

Для миру, для щастя,

Любові й добра.

Пісня « Молитва за Україну».

Список використаної літератури:

1.     Класному керівнику  усе для роботи. Спецвипуск.  Видавнича група «Основа». Конкурс-гра «Я люблю Україну», №7 (19) липень 2010 р., с. 22-26.

2.     Журнал «Початкова освіта»№29(461) серпень»2008р.