Чапалда Світлана
Володимирівна, вчитель зарубіжної літератури та російської мови навчально-виховного
комплексу «Гайворонська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5»
З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ
(урок для учнів 8 класу)
Мета: розповісти учням
відомості про історичну подію День незалежності України; сформувати в учнів
національний світогляд, гордість за свою Батьківщину; прищепити вихованцям такі
високі моральні якості, як патріотизм, любов до рідної землі, рідного краю,
відповідальності за долю своєї держави.
Тип уроку: урок – захід
Обладнання: карта України на
дошці, з боку дошки – українські віночки та прапорці, зверху – цифра 25;
учнівські столи прикрашені українськими рушниками, на них колоски пшениці або
польові квіти; заготовки з картону – квіточки та голубки; діти – у вишиванках.
Хід уроку:
І ведучий: Рідна нене моя Україно,
Найпрекрасніша в світі земля,
Оспівати тебе
солов’їно
Серцем всім
присягаюся я.
ІІ ведучий: В дивосвіті
духмяніє літо,
Сяє радісно мирна
блакить.
Із теплим вітром
шипочеться жито
І колоссям
тоненько дзвенить.
ІІІ ведучий: Ніжна матір моя Україно,
Я за тебе молюся
завжди,
Щоб міцнішали
крила орлині,
Щоб цвіла, як
вишневі сади.
(О. Маліновська)
ІУведучий: Чудової пори року, а саме наприкінці
літа, до нас приходить радісне національне свято – День незалежності нашої
держави, незалежної України. Це свято надії, сподівань, віри в краще майбутнє
нашого українського народу. Нашої незалежності – 25 років. І всі ці роки
українці відстоювали право жити в вільній країні, боролись за права і свободу.
Слово вчителя: День незалежності
– найважливіше національне свято в більшості країн світ. Не є винятком і
Україна: 24 серпня ( а саме цього дня наша країна святкуєрічницю своєї
незалежності) є головним державним
святом. Дата 24 серпня пов’язана з прийняттям
цього дня в 1991 р. Верховною Радою тоді ще Української РСР Акта проголошення
незалежності України. «Виходячи зі смертельної небезпеки, яка нависла над
Україною у зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 р.,
продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на
самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими
документами, здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна
Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто прголошує
незалежність України та створення самостійної Української держави – України.
Територія України є неподільною і недоторканою. Віднині на території України
мають чинність винятково Конституція і закони України. Цей акт набирає чинності
з моменту його схвалення.» Цей короткий документ мав величезне значення, адже
він заклав пігрунтя для побудови незалежної Української держави, яка була
багатовіковою мрією нашого народу. До цього у ХХ ст. Україна робила кілька
спроб утворити власну державу. Тут слід згадати Українську Народну Республіку,
утворену відповідно до ІІІ Універсалу Української Центральної Ради 20 листопада
(7 листопада – за старим стилем) 1917 р., та незалежну Україну, проголошену ІУ
Універсалом 22 січня 1918 р. Варто згадати Західно – Українську Народну
Республіку, утворену в листопаді 1918 р. та об’єднану з УНР Актом Злуки 22
січня 1919 р., і невеличку Карпатську Україну яка, незважаючи на надзвичайно
складну ситуацію, зважилася на проголошення 15 березня 1939 р. своєї незалежності
та впала під ударами хортистської Угорщини. Треба відзначити також відчайдушну
спробу відноввлення Організацією Українських Націоналістів Української держави
в зайнятому німецькими військами Львові 30 червня 1941 р., придушену
окупантами. Наприкінці 80 – х рр. ХХ ст. склалиля сприятливі умови для
відновленн української державної думки. Першим кроком у цьому напрямі було
прийняття 16 липня 1990 р. Декларації про Державний суверенітет України.
Логічним продовженням процесу, започаткованого ухваленням цього документа, було
прийняття Акта проголошення незалежності Украхни. Воно було спричинене
напруженою обстановкою в тодішньому Радянському Союзі. В умовах путчу депутати
українського парламенту прийняли рішення про необхідність проголошення Україною
незалежності, що й було оформлено Актом прголошення незалежності України. Було
вирішено закріпити документ проведенням республіканського референдуму, який був
призначений на 1 грудня 1991 р. За його результатами, незалежність України
підтримали 90,92 % виборців. Цікаво, що вперше День незалежності України був
відзначений у 1991 р., але не 24 серпня, а 16 липня. Річ у тому, що коли 16
липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про Державний суверенітет
України,одночасно була ухвалена постанова про відзначення в цей день свята, яке
дістало назву День проголошення незалежності України. Свято Дня незалежності
України було призначене на 24 серпня постановою Верховної Ради України від 20
лютого 1992 р.
І ведучий: Святковий день – двадцять четверте серпня,
Так хочеться усмішок і
пісень.
Віднині Україна
незалежна.
Запам’ятайте, люди, світлий день!
Здійснилась давня
заповітна мрія,
Бажання і надія
поколінь.
Це почуття свободи
серце гріє
І піднімає думи
височінь.
Давайте ж станемо
пліч-о-пліч всі народи,
Щоб славу України
відродить.
Щоб дружно жити, в
радості і згоді,
Ми України сестри і
брати.
ІІ ведучий: Україна пройшла дуже важкий шлях до
незалежності. Саме тому ми, українці, так цінуємо свою незалежність. Ми живемо
в буремний час становлення нової держави європейського типу, в якій будуть під
захистом права кожної людини, її громадянська гідність. Іноді, так уже склалося
історично, для того, щоб змінити життя, відстояти своє право на краще майбутнє,
треба пролити кров, віддати навіть життя.
ІІІ ведучий: Осінь 2013 року. Майдан. Це слово знає кожен
українець. Воно стало в наш час символом боротьби зі старим світом, символом
боротьби за майбутнє усіх українців. Люди різних професій: лікарі, вчені,
студенти, безробітні вийшли на Майдан
відстояти свої права, змінити владу в Україні. Ці події пізніше ввійдуть
в історію як Революція Гідності. Сотні, тисячі людей загинули під час подій на
Майдані у листопаді, грудні 2014 року. Імена героїв, які померли за Україну,її
майбутнє, залишились на обелісках, меморіалах «Небесної Сотні», залишились у
наших серцях.
ІУ ведучий: Вони боролися за нас,
Не тільки ветерани,
Щоб був в країні
нашій лад
Стояли на Майдані.
Їх всіх і били й
катували,
Й погрозами лякали
Та цього владі було мало –
Найкращих
повбивали.
Їх пам’ятники квітами покриті,
Про них всі завжди
будуть пам’ятати.
Вони для нас добро
зробили,
За що їм довелося
помирати.
Слово вчителя: Кривавою раною на тілі нашої неньки України
став Донбас. З березня 2014 року і до нашого часу, на жаль, не вщухають там
вибухи, продовжують гинути люди. Тисячі солдат в офіцерів, мирних жителів
загинули, десятки тисяч залишилися без домівок, сотні дітей стали сиротами.
І ведучий: Але наш народ не зламати. Саме в такі страшні
часи він показує свою незламну силу, справжній патріотизм, національну єдність.
І тому у кожного з нас є надія: ми переможимо, ми повинні перемогти в пам’ять про тих, кого вже немає з нами, хто загинув за
Україну.
Демонструються на екрані портрети загиблих
земляків-воїнів АТО під музику Бетховена «Реквієм».
ІІ ведучий:
Україна 2014
…Ніколи ти ще
не була
Отак
розтрощена.
Хоча душа
твоя жила з уламків зрощена.
Хоч ранам
загубила лік,
На скронях
паморозь.
Ніколи за
увесь свій вік ти так не каялась.
Хоч зраду
бачила не раз, ніж гріла спиною,
Але зуміла,
піднялась і стала вільною.
Чому
сьогодні ти гориш, розп’ ята нечистю?
Бо помилки
все ті, все ті ж – довіра нехристю.
Тебе душили що є сил
– із люттю, впертістю.
Чим більший
тиск – тим більше крил, і більше єдності.
Ти ще в
руїнах, ще слабка, ще бачиш привиди.
Але усе в твоїх руках, все
щоб розквітнути.
(24.07.2014р. Ю.Калашник)
Заключне слово
вчителя: Любов до Батьківщини, діти,
починається, як це не дивно з маленького: з любові до вашої оселі, двору,
вулиці, школи, міста. Ви наше майбутнє, ви продовжувачі нового життя. Все що не
вдалося зробити батькам, я сподіваюсь, зможете завершити ви. Саме ви, якщо
прикладете зусилля, будете жити дійсно в європейській державі, в країні миру і
свободи. Тож хочу вам побажати: любіть свою Батьківщину, свій рідний край, свою
мову, так як наші Надія Савченко, герої Небесної Сотні, воїни АТО.
ІІІ ведучий: Який цікавий світ навколо,
Ти, друже, тільки придивись!
Живи,
дорослішай і вчись!
Дивись на
квіти, на дерева,
Вивчай
птахів, комах, тварин,
Ти станеш кращим і, напевно,
В життя
підеш сміливо й певно,
Та пам’ятай, ти не один!
З тобою
вся твоя родина:
Батьки,
бабусі та діди,
З тобою
друзі, Батьківщина,
Тож,
уперед, мій друже, йди!
Слово вчителя: На свято День народження прийнято дарувати подарунки.
Я прошу вас, любі діти, висловити свої побажання нашій країні на квіточках і
голубках, які у вас на партах. Напишіть, чого ви бажаєте своїй країні,
українському народу. (Діти пишуть
побажання і прикріпляють їх на карту України).
Вчитель: Якою гарною стала наша країна! Бережіть її!
Бережіть її красу, свободу! Любіть її усім серцем! (Завершується захід піснею «Квітка України» сл. К.Лесьєва, муз.
В.Зеленюка).
Джерела:
1.
І.М. Рибальченко Супутник класного керівника (10-11
кл.).- Харків, «Основа».-2008.
2.
Скарби Прибужжя»,- Київ.-2004
3.
Малиновська О. Словом постукаю в серце. – Вінниця.-2008
4.
Doshkolenok.kiev.ua\prazdniki-urtainy|582-den-nezalegnosti-ukrainy.mtml
5.
Zozulenka.com|virshi|107-vvsh-proukrayinu-patrotichn-vvsh-vvsh-pro-vy-ukrayin/html.
6.
Veselun.info/prazdnik/virshi-dodnya-nezalezhnosti-ukraini.html.
7.
http/www.abetka-logopedka.ors/
Немає коментарів:
Дописати коментар