УРОК-КОМПОЗИЦІЯ ДЛЯ 7 КЛАСУ "ЩОБ У СЕРЦІ ЖИЛА БАТЬКІВЩИНА"

Замула Лілія Миколаївна, учитель української мови та літератури  загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Могильне Гайворонського району Кіровоградської області

Щоб у серці жила Батьківщина

(Урок-композиція  для учнів 7  класу).

Мета:  виробляти особистісне ставлення до рідного краю, розвиваючи вміння висловлювати свої думки ; формувати  соціальні та життєві  компетентності  школярів.

Обладнання:  проектор,  символи  України, виставка книг  поетів –патріотів Гайворонщини , твори В.О.Сухомлинського.

                                            Хід уроку

Слово вчителя

   Національне виховання є однією з важливих складових проблеми виховання особистості. Ця проблема дуже багатогранна. У її рішення зробили внесок представники різних наук. Так, багато питань теорії і практики гуманістичного та національного виховання підростаючого покоління знайшли розгляд у працях Я. Гогебашвілі, М.Є. Евсевьева, Я.А. Каменського, К. Насиров, К.Д. Ушинського. У соціально-філософському та історичному плані проблема національного виховання, її місце і роль в теорії та практиці національних відносин, отримала методологічно-теоретичне обґрунтування та розробку в колективних працях і монографіях Р. Г. Абдулатіпова, Ф. С. Бабейко, Л. М. Дробіжева

   Протягом багатьох віків український народ створив традиції, які тільки притаманні українському народу. Джерелом українських традицій є народна педагогіка, яку невипадково називають усною традиційною фольклорною материнською школою, яка покликана формувати духовні цінності у людини.

   Українська народна педагогіка традиційно охоплює такі важливі напрями виховання дітей, як трудове, моральне, інтелектуальне, фізичне й естетичне. Народ завжди турбувався про те, щоб дитина зростала здоровою фізично, засвоювала морально-етичні закони, ставала багатою духовно, оволодівала народною культурою, зростаючи палкими патріотами. Актуальність виховання на засадах народної педагогіки в процесі виховання зумовлена соціальною потребою сьогодення, тобто, відродження національної культури, збереження й збагачення неоціненних духовних скарбів народу.

  Ідеї народної педагогіки високо цінували педагоги різних часів і епох, які всебічно вивчали їх і широко використовували для своїх виховних систем. 

    Ідеям народної педагогіки, як важливому засобу виховання молодого покоління, надавав Г.С. Сковорода  . У своїх притчах, байках, листах він говорив про природовідповідність виховання та радив звертатися до рідного слова, народної творчості, бо «правильне виховання полягає у природі самого народу».

Ідеями народної педагогіки переймалися і Т.Г. Шевченко, який добре знав побут і звичаї українського народу, і І.С. Нечуй-Левицький, який розглядав виховні проблеми як єдине ціле з етнічною педагогікою з формування національної самосвідомості, духовності: «Народні наші пісні, казки, приказки, колядки, козацькі думи, - все це в українського народу невичерпний, багатий скарб для навчання та виховання. І в школі для напутіння життя...».

  Основну мету виховання народна педагогіка вбачає в тому, щоб навчити кожного бути людиною. Навіть знання без людяності нічого не варті. «Знання без людяності - це меч у руках безумця», - кажуть у народі.

   Людина, яка не знала історії свого роду вважалася безрідною. Повага і любов до свого роду, рідної землі, національних звичаїв і традицій починалася з цінування писемних пам'яток, переказів, предметів побуту, сімейних реліквій та інших матеріалів про життя пращурів.

   Знання свого родоводу по батьківській лінії та материнській, свого генетичного коріння - ознака цивілізованої,людини.

    Однією з характерних рис української народної педагогіки було шанобливе ставлення до жінки матері, жінки-трудівниці. Мати - символ життя тепла і всеперемагаючої любові! За народною мораллю, образити матір або батька  вважалося великим злочином.

   1-й учень

Пам'ятай, що Батьківщина — це твоя колиска, твій дім, джерело твого щастя. Це земля твоїх предків, на якій пролито багато крові і поту. В рідному домі буває і добре, і погане. Якщо ти бачиш погане — не забувай, що це погане в твоїм домі. Над злом в рідному домі злорадствує тільки підла людина. Не відвертайся від зла, зроби так, щоб замість зла в твоєму рідному домі було добро. Ти маєш право говорити про зло в рідному домі тільки тоді, коли ти зробив щось хороше. Право сказати одне слово про погане добувається десятком добрих справ ( В.О. Сухомлинський «Листи до сина»).

2-й  учень

Той, хто по-справжньому любить Батьківщину, у всіх відношеннях справжня людина.

Наша Батьківщина — це могутнє тисячолітнє дерево. Тож нехай кожен /з нас буде не сухою, безплідною колючкою на цьому дереві, а живою гілкою. Пам'ятай, що наша Батьківщина ніколи не підкорялася ні одному завойовнику. Знай, що справжнього патріота нашої Батьківщини можна убити, спалити, закопати живим у землю, як це робили звірі фашисти, але підкорити не можна

                                                                     ( В.О. Сухомлинський «Листи до сина»).

3-й учень                      

  Пам'ятай, що двадцять мільйонів кращих синів нашої Батьківщини загинули, оберігаючи тебе. Мільйони матерів не знають, де поховані їхні діти. В щасливий день свого життя прийди на могилу героїв. Схили голову, поклади квіти.

Пам'ятай, що у кожного народу є своя святиня — герої, які віддали життя за щастя людства ( В.О. Сухомлинський «Листи до сина»).

Учитель

  Наша Україна – молода держава, перебуває на шляху радикальних політичних, соціальних та економічних перетворень, обравши шлях переходу від тоталітарних ідеологій до свободи й демократії, національного відродження, цивілізованої, соціально зорієнтованої економіки, побудови нового громадянського суспільства.  Суверенній Україні потрібні громадяни, які мають глибоко усвідомлену життєву позицію

Сьогодні ми маємо згадати таких людей, у яких ця позиція сформована . Це ті , хто не вагаючись, став на захист нашої Батьківщини.

( Звучить перелік  прізвищ  воїнів –односельців учасників  АТО).

 4-й учень

Я  хочу  познайомити всіх зі спогадами про   односельця,  який був поранений  у  Ілловайському котлі. Він проходив довгий шлях  реабілітації  і ,на щастя,  не так давно  був гостем  нашої школи.

                              Сулім  Ігор Станіславович

( Читае розповіді люей про воїна АТО,  демонструє фотоматеріали).

Розповідь  вчительки української мови і літератури

Ігор був завжди спокійним , врівноваженим, привітним учнем. Він та його брат Віталік в класі користувались повагою . Але якщо говорити про якісь необдумані вчинки , то це не про нього. Ігор завжди спокійно оцінював ситуацію   і після певних роздумів давав виважену відповідь . А те , що в час такого патріотичного піднесення він прийняв рішення  захищати Батьківщину, є підтвердженням  його порядності , здатності на  прекрасні людські  вчинки. Знаючи його , розумієш,  що це рішення було досить обдуманим , зваженим і прекрасним.

   Не можу пригадати випадку , щоб Ігор не виконав домашне завдання чи не вивчив вірш.

Мабуть ,такого й не було. Пам'ятаю , що хлопець вірші вивчав напам'ять систематично. Він любив читати поезії  і читав їх по-особливому. Ніхто в класі не наважувався навіть перебити його. Також захоплювали його сюжети українських творів на історичну, військову  тематику ,  пригодницькі сюжети та , звичайно, твори про кохання , вірність та відданість.

 Класний керівник

 Ігор був надзвичайно добрим та  щедрим.  Його щирість та щедрість приваблювала  однокласників. Водночас  скористатись його добротою ніхто ніколи не намагався. Мабуть, є якісь невидимі сили , невидима енергетика ,  яка не дозволяє чи оберігає надто добрих людей. Мабуть , такі позитивні риси здатні зародитися лише у дужній сім'ї , де панує аура любові, доброти, взаємоповаги, ваємопожертви. Саме в такій родині виховувався Ігор. Це багатодітна родина , в якій всі  один за одного, один одного підтримують і надзвичайно  цінують духовні цінності, ставлять їх вище матеріальних. Хоч всі в родині працьовиті і знають ціну праці.

     Всі пам’ятають  той день, коли Ігор гордо ніс жовтоблакитний прапор селом  . Це було

задовго до подій на майдані  та війни на Донеччині . Повернувшись додому після служби в лавах  Української  армії,  Ігор прийшов  до школи ( це було 9 Травня), і директор школи запропонував йому  нести наш національний стяг. Не вагаючись, він взяв до рук  і проніс через усе село,  очоливши колону демонстрації, національну святиню.  Вже тоді  для нього це була надзвичайна місія , яка через роки вилилась в героїчний  вчинок  - захищати свою  рідну  землю від ворога .

Подруга

Ігор є другом сімї'ї  та хресним татом мого сина . Він надзвичайно чесна і порядна людина,  яка ніколи не кине в біді і  завжди  прийде на допомогу  в потрібний момент.

Такого друга пощастило мати не кожному. Зараз, перебуваючи  не в селі , Ігор постійно цікавиться  життям свого  похресника , мого сина , телефонує. Ми всією сім'єю хвилювалися за нього, коли він перебував в зоні АТО.  Він пройшов крізь пекло та залишився  таким же  як і  був , лише з'явилось в його погляді  щось нове  лише йому зрозуміле . 

Вчитель

 Формування нового українця  діє на основі національних та європейських цінностей:

·                                 повага до національних символів (Герба, Прапора, Гімну України);

·                                 участь у громадсько-політичному житті країни;

·                                 повага до прав людини;

·                                 верховенство права;

·                                 толерантне ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури, а також до регіональних та національно-мовних особливостей;

·                                 рівність всіх перед законом;

·                                 готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність України.

·                                  ( Демонстрація виставкм книг  поетів- земляків)

Серед нас є дівчинка , яка пише вірші . Вона прочитає свої поетичні рядочки.

Українські   солдати

Знову на Вкраїну недруги прийшли.

Кров”ю  українців  землю полили .

На чорнозем упали  ні в чім невинні люди,

А вороги не спали , руйнують все  усюди.

Солдати наші сильні ніколи не здаються,

І в бій із ворогами ,як соколи,  несуться.

Щоб захистити рідну усім нам Україну,

Бо вона для нас на все життя єдина.

      Люблю я родину і Батьківщину

Люблю я матусю,

Люблю татуся,

Люблю я бабусю,

Люблю дідуся,

Люблю усю свою родину
Люблю я рідну Батьківщину.

Тож ти люби свою родину

Й не забувай про Батьківщину.

          Усе, що я люблю

Люблю я гори і долини,

Люблю я рідну  Батьківщину,

Люблю я співи соловʼя ,

Земля це матінка моя.

Люблю я села і міста,
          Бо українка я проста.

Люблю усю я Україну,

         Мою  милу Батьківщину.

Заключне слово учителя

Саме  такими   чудовими рядочками   завершимо наш перший у цьому році

урок .  Нехай вони  відгукуються у кожному серці.

                           

  Література

1. Національна доктрина розвитку освіти України: затв. Указом Президента від 17 квітня 2002р. - № 347//Освіта України. - 2002 – 23 квіт. (№ 33) – С.4-6.

2. Концепція громадянського виховання особистості в умовах української державності (проект) //Освіта України. – 2000. – № 32, 9 серпня. – С. 6–7.

3. Концепція національного виховання //Рідна школа. – 1995. – № 6. – С. 18–25.

4. Руденко Ю. Концепція “Патріотичне виховання учнів” //Освіта, 22–29 серпня, 2001. – С. 10–15.

5. Подласый И. П. Педагогика: 100 вопросов – 100 ответов: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2001. – 368 с. – (Внимание, экзамен!).

6. Сипченко В.І. Педагогіка: основні положення курсу: Навчальний посібник для студентів педагогічних інститутів. – Слов’янськ, 2000. – С.139.

7. Стельмахович М. Українська родинна етнопедагогіка – наука про взаємини батьків і дітей //Родинні взаємини і проблеми виховання дітей: Збірник статей /С. Карпінець, Б. Кіндратюк, Л. Ковальчук та ін./ За ред. В.Костіва. – Івано-Франківськ, 1995. – С.48.

8. Стельмахович М.Г. Виховні цінності традиційної української родини //Цінності освіти і виховання. Наук. метод. збір. /За заг. ред. О.В.Сухомлинської. – К., 1997. – С. 129–132.

9. Громадянин – Держава – громадянське виховання. Антологія/Упорядники Н.П. Рогозін і В.О. Сухомлинська – Донецьк, 2001 – С.262

 10.Кононенко П., Усатенко Т. Концепція української національної школи – родини //Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. Педагогічні концепції. – К.: Школяр, 1997. – С. 123–133.

11.Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y
загальноосвітніх навчальних закладах