Лехенко
Єфросинія Вікторівна, учитель початкових класів загальноосвітньої школи І-ІІІ
ступенів с. Могильне Гайворонського району Кіровоградської області
МИ – ДІТИ УКРАЇНИ
(урок-гра для учнів 1 класу)
Мета: поповнити знання дітей про Батьківщину, рідний край, викликати
позитивні емоції від зустрічі зі школою, вчителем, однокласниками, розвивати інтерес до навчання, почуття
моральності, розвивати увагу, зв'язне мовлення, кругозір; виховувати любов до
рідного краю, Батьківщини, родини, повагу до школи, бажання гарно вчитися.
Хід уроку
І. Організаційна частина
Дорогі діти, батьки,
гості! Я щиро вітаю вас із Днем знань. Адже ви сьогодні стали школярами -
першокласниками. І за давнім українським звичаєм я, як господиня цього класу,
рада вас зустрічати хлібом - сіллю.
Дорогі діти! Сьогодні свято – радістю багате!
Сьогодні Ви, шановні мами й тата,
Діток своїх веселих та завзятих
До школи вперше дружно привели.
Тож, як
ведеться, хочу всіх вас привітати,
За нашим
звичаєм вас буду зустрічати.
Дарую хліб
і сіль, всім на добро,
Щоб в класі тільки щастя в нас було.
Щоб в класі тільки щастя в нас було.
Любі діти, ви сьогодні
вперше переступили поріг нашої школи і стали однією родиною, яка зветься
"1 клас". У нас сьогодні день народження нашого класу. А коли у вас
день народження, ви що робите?
(задуваєте свічки і загадуєте
бажання)
- Яке бажання загадали
сьогодні? Я думаю, що ви хочете, щоб
клас був дружний, дисциплінований, гарно навчався...
Але перш ніж проводити
урок, нам треба познайомитись. Давайте
станемо в коло і кожен по черзі скаже своє ім'я, а потім назве ім'я свого
сусіда.
Гра "Знайомство"
Отже, ми вже і
познайомились. Я думаю, що будемо жити в мирі і злагоді, будемо всі гарно
навчатися, будемо дисциплінованими і хорошими учнями. Ви обіцяєте?
ІІ. Мотивація навчальної діяльності .
Правда, діти, приємно, коли нас так оточують добрі та чемні
люди, із щирими та приємними посмішками?
- Так давайте і ми
подаруємо всім свої посмішки і гарний настрій. А що на зігріває своїм
теплом, світить нам, посилає свої
промінчики, вранці будить нас? (Сонечко)
ІІІ. Основний зміст уроку
Так, сьогодні ми будемо вчитися, як стати сонечком
для своїх батьків, друзів, Батьківщини.
Адже тема нашого уроку :
"Ми - діти України"
Наша Батьківщина -
Україна, а ви маленькі українці! А хто такі українці ? (ті, хто живе в Україні)
- А як називається наше
село? (Могильне)
- А ви знаєте, чому воно
так називається?
Учитель розповідає легенду про село
Могильне (додаток 1).
Отже, Батьківщина - це та
земля, де ти народився і живеш, де жили твої батьки, дідусі, бабусі.
А як називається наша
Батьківщина? (Україна)
А ми хто? (українці)
Ми повинні любити свою
неньку Україну, вивчати її звичаї, традиції, робити все, щоб вона процвітала,
збагачувалась, розвивалась.
А що ви -, маленькі діти,
можете зробити для України?
(добре вчитись, гарно
поводитись, дарувати людям радість)
Гра "Прикрасимо
Україну".
- У вас на партах є
квіточки. Візьміть їх у ручки. А тепер ті у кого червоні квіточки, вийдіть до дошки.
(за допомогою вчителя
прикладають на контур карти України)
- Тепер жовті ,...
сині...
Подивіться на дошку, як ми гарно прикрасили карту нашої Батьківщини. Це - територія нашої держави. Тут живуть
родини, батьки і діти, бабусі і дідусі, в місті чи селі, яких об'єднує любов до
нашої України, яка є вільною, єдиною, незалежною уже 25
років.
Україна - це наш рідний батьківський край, і ми несемо в собі його
культуру, звичаї, традиції, пісні, вірші, вбираємо в свою душу рідні серця
краєвиди. Ми повинні
берегти і примножувати красу нашого краю.
Послухайте вірш про село Могильне
Могильне …
Хоч назва його незвичайна,
Та я вам відверто скажу:
Найкраще село на планеті,
І я ним, звичайно, горджусь.
Бо тут мої мама і тато
І рідні, й красиві місця.
Стоїть біля хати криниця,
Й червона калина сія.
Тут ніжки мої походили
Подвір’я, город і садок.
Тут мамині руки усе посадили,
Знайомий тут кожний горбок.
Я буду завжди його пам’ятати,
Куди б не завело життя,
Як пам'ять про маму і тата –
У цьому і сутність буття.
- А які ви вірші знаєте
про Батьківщину? (додаток 2)
Відповіді учнів.
Гра "Розфарбуй-ка"
- Діти, ми живемо на
квітучій українській землі. Наш народ має свій традиційний одяг. У
хлопчиків - вишита сорочка, шаровари, чоботи, пояс, шапка, а у
дівчаток теж вишиванка, плахта, фартушок, віночок із стрічками та чобітки. У
вас на парті є фігури українця (хлопчики) та україночки (дівчатка), візьміть олівці та розфарбуйте їх.
(розфарбовані фігури розміщують на
карті України)
Гра "Поетичний етюд"
- Зараз ми будемо вчитись
складати вірші про нашу країну, тобто підбирати слова, - рими.
На землі великій є одна країна:
Гарна й неповторна, мила …(Україна).
І живуть тут люди добрі, працьовиті,
І скажу, до речі, ще й …(талановиті).
Землю засівають і пісні співають,
На бандурі грають і вірші …
(складають).
Щоб жила й раділа кожна родина,
Щоб була щаслива наша …(Батьківщина)!
А щоб була міцна наша
держава, усі її жителі повинні
дотримуватись певних правил. Так, як ви школярі, то повинні знати і виконувати
правила для школярів.
Рано – вранці хто піднявся?
А хто сонечку посміхався?
Не хотів хто одягаться?
А зарядку хто робив?
Свої ручки хто не мив?
Добре зранку готувався. Хто?
А ще досі не вмивався хто?
Хто здоровим хоче стати?
А знання хто хоче мати?
Бачу, всім вам хочеться знання
пізнати і
справжніми школярами скоріше стати!
А познайомившись із
правилами, дамо клятву своїм батькам.
(учні повторюють за учителем)
1.Обіцяєм не лінитись,
добросовісно учитись.
Рано з сонечком вставати, щоб у школу
не проспати.
2.Не хвилюйтесь, мамо й
тато, будем знати ми багато.
Ми ж бо вас не підведем – в школу з радістю підем!
3.Вчитись будемо сумлінно
і поводитись відмінно,
Щоб батьки могли радіти, що такі в
них гарні діти.
Але є правила і для
батьків.
- Заходити до школи не
менше 2 рази на тиждень.
- Не відкривати зошити і
щоденники в поганому настрої.
- Ніколи не робити за
дітей домашнє завдання.
- Постійно ходити на
батьківські збори.
Кожна мама і тато хоче вас бачити здоровими, щасливими.
Зараз на зірочках батьки
напишуть побажання дітям, а прочитаємо їх у кінці 4 класу.
ІV. Підсумок уроку
Віднині ми одна дружна
родина, сім'я. Тому треба жити у мирі,
дружбі, злагоді, заступатись один за одного, дружити, ділитися радощами та невдачами, завжди підтримувати.
Робити так, щоб наше шкільне життя було цікаве, неповторне, насичене хорошими
вчинками і цікавими подіями.
Список використаної літератури
1. Грубань А. В. Україна – моя Батьківщина // Розкажіть онуку. – 2008. –№ 8. – С. 18.
2. Лісович О.В.
Перший раз у перший класс // Розкажіть онуку. – 2010. –№ 8. – С. 7.
Додаток 1.
Легенда про виникнення
села Могильне Гайворонського району
Колись на березі
маленької річечки жили племена людей. Це були красиві і мужні люди. На чолі
одного племені був вождь Лян, а люди називалися ляни.
Земля тут буяла різними травами і
квітами. Люди вирощували великі врожаї і жили багато та щасливо.
Але сталося лихо. Спека прийшла на цю райську
землю. Усе горіло від пекучого сонця. Вода висохла. Люди задихались від спраги.
І ось вождь вирішив
біля підніжжя гори добувати воду. Сто днів і сто ночей знесилені люди копали
землю, а води все не було. І ось на сто перший день із землі вдарив струм води.
Усі раділи. З сусідських або інших поселень бігли люди і кричали :
"Могутні ляни, могутні ляни!" А долиною покотилося:"
Мо-ги-ля-ни!"
Так люди цього поселення почали
називатися могиляни. А село, яке виникло
на цьому місці, назвали Могильне. А на долині, біля підніжжя гори, до цього
часу є криниця і нагадує про минулих предків.
Додаток 2.
Вірші про Україну
Люблю Батьківщину і буду любити.
Це рідний куточок, це радість моя.
Тут пташка співає, тут квітка розквітла,
Тут вперше почув я спів солов’я.
Не можна забути садки ці квітучі,
Весною так гарно усі тут цвітуть.
Тут бджоли літають, пилок з них
збирають,
Бо мед нам пахучий, корисний дають.
Повітря яке тут прозоре і чисте,
Із містом великим ніяк не зрівнять.
Водиця в криниці джерельна і чиста.
То ж можете, хто бажає, до нас завітать.
Я народилась в Україні,
У краї цім весь час живу.
Живуть тут батько і матуся,
Діди й бабуся теж живуть.
Є мальовничі тут куточки,
Такі, що славлять рідний край.
Тут протікає Могилянка.
Якщо не був тут – завітай.
Тут школа гарна і велика,
Квітучі клумби майорять,
І парк милує око наше.
Дерева тут випускники садять.
Ошатні вулиці й будинки,
Садки повсюди у дворах.
Пташки співають тут так дзвінко -
Таке побачиш лиш у снах.
Немає коментарів:
Дописати коментар